Ліворукість – не патологічне відхилення, це варіант норми типового вираження функціональної асиметрії рук. Функціонування півкуль головного мозку людини має відмінності. Ліва «поділяє» картину світу на  складові й аналізує їх, формуючи причинно-наслідкові зв'язки, схеми, класифікуючи всі об'єкти, послідовно досліджуючи все те, що потрапляє в сфе­ру її сприйняття або виринає з пам'яті. Ліву півкулю характери­зують як:

  • аналітичну;
  • абстрактну;
  • алгоритмічну;
  • послідовну;
  • індуктивну.

Лівій півкулі властиве раціонально-логічне, знакове мислення.

Натомість права півкуля, в якій немає центрів мовлення, «схоп­лює» картину світу цілісно, водночас розглядаючи конкретну ре­альність, синтезуючи її цілісний образ у сукупності його конкретних проявів. Праву півкулю характеризують як:

  • цілісну;
  • синтетичну;
  • конкретну;
  • евристичну;
  • дедуктивну.

Правій півкулі властиве просторово-образне мислення.

Саме тому ліворукі, на відміну від праворуких, швидше запам'я­товують абстрактний вербалізований матеріал, відтворюють його у правильній послідовності, проте їм складно запам'ятовувати невербалізовану інформацію. Також у праворуких і в ліворуких є від­мінності у керуванні поведінкою. Права півкуля формулює цілі, тобто перетворює емоції на спонукання до дії, а ліва добирає засоби для досягнення цілей. У результаті порушення спеціалізації півкуль, їх функціонування під час реалізації вищих психічних функцій спосте­рігається зниження інтелектуально-пізнавальної діяльності людини.

Диференціація понять «ліворукість» та «лівацтво»

Вибір людиною провідної правої або лівої руки пов'язаний із розпо­ділом психологічних функцій між півкулями головного мозку. Існують різні чинники (соціокультурні, патологічні, генетичні), які впливають на виникнення ліворукості, і від яких залежить розвиток тих або інших якостей людини. Вона може бути ліворукою, але не абсолютною шуль­гою. Поняття «ліворукість» і «лівацтво» слід чітко розмежовувати.

Ліворукість — це термін, яким позначають перевагу, активне використання лівої руки, тобто зовнішній прояв того, що з певних причин права півкуля головного мозку взяла на себе (тимчасово або назавжди) провідну роль у забезпеченні довільних рухів людини.

Водночас терміном «рукість» позначають стійке, закріплене з віком надання переваги індивідуумом одній із рук в ігрових, побу­тових, навчальних, професійно-виробничих діях тощо, тобто це — усталена перевага одного з видів латеральної поведінки. «Рукість» грунтується на анатомо-функціональній асиметрії в системі рухово­го аналізатора головного мозку.

Нині немає однозначної теорії походження «рукості», хоча біль­шість науковців вважають, що основну роль тут відіграють спадкові чинники, а другорядну — соціальні. Тож проблема ліворукості дітей набуває соціальної значимості.

Лівацтво — комплексна характеристика, що відображає над­мірну активність правої півкулі головного мозку людини (на від­міну від праворуких, у яких домінує ліва півкуля).

Серед теорій виникнення ліворукості поширеними є такі:

  • про асиметрію мозку;
  • про моторну регуляцію, координовану контрлатеральною (протилежною) півкулею;
  • про різну функціональну організацію мозку у праворуких і ліворуких.

Відмінності рухів правої та лівої руки є безпосереднім відобра­женням нерівнозначності та специфічності правої і лівої півкуль го­ловного мозку.

Дитина, яка віддає перевагу тому, щоб усе робити лівою ру­кою, є ліворукою, проте, щоб визначити, чи вона — шульга, слід продіагностувати її задля виявлення її провідного ока, провідної ноги і провідного вуха.

Запобігаємо виникненню стресу в ліворукої дитини

У «праворукому» світі ліворука дитина змалку відчуває «декстрастрес». Прагнення батьків переучити її все робити правою рукою може спровокувати у неї виникнення неврозу, що має такі ознаки:

  • неспокійний сон;
  • нав'язливі рухи;
  • заїкуватість;
  • нічне нетримання сечі. 

Також у дитини може сформуватися комплекс неповноцінності, невміння спілкуватися з оточенням тощо.

Вітчизняний педагог Василь Сухомлинський учив дітей працювати обома руками. Він стверджував, ще якщо педагог буде намагатися роз­вивати в усіх дітей обидві руки, то проблема ліворукості/праворукості не матиме сильної полярності й ліворукі діти природно й комфортно почуватимуться в  «праворукому» світі.

         Зазвичай у ліворуких дітей високий рівень понятійного мис­лення, тому інтелектуальні завдання вони розв'язують ліпше за однолітків. Окрім того, ліворукі — емоційні, творчі натури, яким складно долати стрес. Їхньою перевагою є те, що вони з дитинства змушені розвивати обидві руки, що дає змогу максимально розкри­ти свої можливості, сприяє творчому самовираженню.

Особливості оволодіння ліворукої дитини письмом

        Найбільше уваги ліворукі діти отримують напередодні всту­пу до школи. Адже навички письма й оволодіння ними найбільше непокоять їхніх батьків, відповідно зростає кількість запитів щодо цього, які отримують практичний психолог і вихователі груп. Осно­вою для опанування дитиною навичками письма є зорове сприй­мання.

Підготовка ліворукої дитини до оволодіння навичками письма відбувається у таких основних напрямах:

  • підготовка до формування графічних навичок;     
  • розвиток фонематичного слуху і підготовка до оволодіння звуковим аналізом слова.

      Важливо, щоб під час підготовки ліворукої дитини до письма вона під наглядом педагогічних працівників дотримувалася таких рекомендацій:

  •   займала правильну позу під час малювання та розглядання малюнків;
  •  правильно тримала олівець, пензлик чи маркер;
  •   правильно координувала рухи пальців, кисті, передпліччя та плечей.

Дотримання цих та інших рекомендацій для педагогів щодо ро­боти з ліворукими дітьми, а також поради для батьків ліворуких ді­тей дають змогу сформувати в таких дітей правильну техніку пись­ма і графічні навички, зробити їхнє письмо швидким. Основним завданням під час навчання письма ліворукої дити­ни є навчити дошкільника пересувати руку зліва направо за лінією письма. Тому варто застосовувати різно­манітні графічні вправи, як-от:

  • написання верхніх і нижніх, правих і лівих півовалів, з на­прямками руху праворуч і ліворуч.

Написання верхніх і нижніх, правих і лівих  півовалів з напрямками руху праворуч і ліворуч

«Розкрути спіраль» — намалювати спіраль, рух якої починається від центру і спрямований назовні

«Закрути спіраль» — намалювати спіраль, рух якої почина­ється ззовні і спрямований до центру (рис. 3);

«Закрути спіраль» — намалювати спіраль, рух якої починається ззовні і спрямований до центру

У дошкільному періоді в ліворуких дітей часто спостерігають дзеркальне малювання, характерні ознаки якого такі:

  • перевертання горизонтальне — дитина міняє місцями пра­во і ліво та не відчуває різниці, помилки;
  • перевертання вертикальне — дитина міняє місцями те, що внизу і те, що вгорі.

         Дзеркальне малювання є проявом незасвоєння основних принципів організації простору. Це пов'язано з тим, що  навчаючись, ліворукі діти більше орієнтуються на почуттєві чинники: зорові, дотикові тощо. Саме тому для ліпшого розуміння навчального матеріалу їм потрібна опора на малюнок, предмет чи наочне приладдя, що забезпечить формування їхніх просторових уявлень.

         Від народження кожна дитина має певні фізичні риси та психологічні особливості, решту вона набуває протягом життя. Так формується сукупність особливостей — якос­тей людини, що характеризують її як самобутню істоту.
Саме тому кожна дитина є маленькою особистістю зі своїм характером, світобаченням, своїми радощами і печалями, основне завдання дорослих — не лише оточити дитину любов'ю та ласкою, а й зрозуміти дитячу душу, допомог­ти подолати труднощі, які можуть спіткати її на життєво­му шляху, запобігти їх виникненню. Найбільше цього потребують діти з особливостями розвитку, значна частина яких – ліворукі.

           Отже, ліворукі діти потребують ретельного психолого-педагогічного супроводу, до якого обов’язково має входити кваліфікований, професійний контроль за їхніми психологічними структурами, що розвиваються атипічно.

               Рекомендації для педагогів щодо роботи з ліворукими дітьми

 Удосконалюйте координацію рухів дитини та її моторику (15-20 хв. щодня). Це може бути ліплення, малювання, нанесення штрихів, розв'язування та зав'язування вузликів, для дівчат — вишивання, в'язання, пришивання ґудзи­ків тощо.

Тренуйте просторово-зорове сприймання дитини. Якщо вона плутає «право» і «ліво», ставте їй запитання щодо предметів на вулиці або в кімнаті: «Що зна­ходиться праворуч? А що ліворуч?».

 Розвивайте мовлення дитини: просіть її переказувати прочитане або почуте, складати розповіді про цікаві картинки, придумувати кінцівки до незаверше­них оповідань, казок тощо. Якщо мовлення дитини нерозвинене чи невираз­не, підтримуйте її, висловлюйте впевненість у тому, що, з вашою підтримкою вона впорається з труднощами.

 Зверніться за консультацією до логопеда, якщо в дитини є труднощі з вимо­вою окремих звуків і, як наслідок, проблеми зі звуко-буквеним аналізуванням слів.

 Плануйте режим дня дитини раціонально: без перевантажень та надмірних додаткових занять. Варто враховувати, що ліворука дитина схильна швидко втомлюватися.

  Використовуйте тактику порад, а не наказів або дорікань. Спілкування з ліво­рукою дитиною має бути помірковано вимогливим і доброзичливим.

 Садіть ліворуку дитину зліва за столомбіля вікна. Під час малювання чи роз­глядання малюнків світло має падати справа.

  Правильно розташовуйте для дитини альбом чи аркуш на столі. Під час ма­лювання чи письма нижній правий край аркуша слід розташувати на рівні середини грудей дитини або змістити його вліво. Це дасть змогу ліворукій ди­тині правильно сидіти та вільно водити олівцем.

Поради для батьків ліворуких дітей

          Зробіть так, щоб ваша дитина за жодних обставин не відчувала вашого нега­тивного чи жалісливого ставлення щодо її ліворукості.

          Не драматизуйте ситуації невдач. Переконуйте дитину, що не існує проблем, які не можна розв'язати з вашою допомогою. Дитина має бути впевнена, що будь-які помилки й недоліки можна виправити.

         Не дозволяйте зароджуватися в серці вашої дитини почуттям невпевненості і страху перед невдачею.

          Займайтеся з дитиною ліпленням, малюванням, вишиванням або в'язанням вузликів на мотузці тощо. Такі вправи дають змогу розвивати дрібну мотори­ку та координацію рухів. Окрім того, тренуйте зорово-просторове сприймання дитини.

         Плануйте для дитини раціональний режим дня. Зазвичай ліворука дитина легко збуджується і швидко стомлюється, тому її життєдіяльність варто спла­нувати так, щоб вона не зазнавала перевантажень та перевтоми.

          Пам'ятайте: кожна дитина має розуміти, що вона має право на помилку. Також вона має бути впевнена в тому, що за помилки її не каратимуть, але вона має їх виправляти.

          Надавайте дитині більше самостійності під час користування різними пред­метами — олівцями, пензлями, фломастерами, маркерами, альбомами чи зо­шитами. Також пом'якшуйте для неї «правила» роботи із цими предметами.

         Організуйте для дитини таке робоче чи ігрове місце, щоб під час малювання,    розглядання малюнків чи письма світло (денне або електричне) падало з пра­вого боку

         Подбайте, щоб у дитини був електронний годинник, оскільки у ліворуких ді­тей виникають проблеми із визначенням часу на циферблаті з годинникови­ми стрілками.

Пам'ятайте, що ваша дитина неповторна!

За матеріалами статті Ірини Кутецької «Психолого-педагогічний супровід ліворуких дітей». Щомісячний спеціалізований журнал «Практичний психолог. Дитячий садок», 2013 рік, №12, ст. 45-51

Відео