Важливим чинником, що впливає на формування у дітей навичок безпечної поведінки, є сприятливе розвивальне середовище в дитсадку.

Розвивальне середовище — сукупність умов (природних, культурних, соціальних), що є найприроднішими для дітей, у яких вони почувають­ся вільно, впевнено, і, головне, - безпечно.

Принципи організації розвивального середовища

Створюючи ефективне й безпечне розвиваль­не середовище, слід керуватися такими специ­фічними принципами:

* відповідності психологічним закономірностям розвитку дитини на певних вікових етапах;

* дитячої активності та самостійності;
*  універсальності та динамічності;

* раціональної організації, комплектування та гнучкого поділу на осередки;

* позитивного емоційного навантаження (художньо-естетичне оформлення; забезпечення взаємозв'язку з традиціями родин; здоровий
психологічний мікроклімат і доброзичливі взаємини в колективі педагогів і дітей).

Насичення середовища

Щоб розвивальне середовище сприяло фізич­ному розвитку, збереженню та зміцненню здоров'я маленьких вихованців, збагачувало їхні знання про власний організм та правила безпеки життєдіяль­ності, воно потребує відповідного насичення.

Облаштовуючи територію дитсадка, слід уника­ти всіх можливих чинників ризику (наявність отруй­них рослин, вільний доступ тварин, можливість про­никнення небезпечних відвідувачів тощо).

При облаштуванні приміщень закладу особливу увагу слід приділяти матеріалам, з яких виготовлено різноманітне обладнання, та добору іграшок, їх від­повідності санітарно-гігієнічним нормам, спираю­чись на такі нормативні документи: "Інструкція з ор­ганізації охорони життя і здоров'я дітей у дошкільних закладах освіти" (затверджена наказом МОН Украї­ни від 28.10.2008р. № 985); методичні рекомендації "Підбір і використання іграшок для дітей раннього віку у дошкільних навчальних закладах" (лист МОН України від 17.03.2006р. №1/9-153) та "Підбір і ви­користання іграшок для дітей дошкільного віку в до­шкільних навчальних закладах" (лист МОН України від 18.07.2008р. №1/9-470).

Варто подбати про те, щоб у різних осередках групових приміщень було достатньо матеріалів, які сприяють формуванню в дошкільнят навичок без­печної поведінки.

Зокрема, в осередку для сюжетно-рольових ігор можна розмістити атрибути для організації таких ігор: "Лікарня", "Служба порятунку", "Пожеж­ники", "Міліціонери", "Водії", макети та предметно-ігрові фони (лікарня з кабінетами медичних спеціа­лістів, макет-карта "Вулиці нашого міста").

Вправляти дітей у дотриманні техніки безпеки можна і в будівельно-конструкторських іграх. Це, в свою чергу, потребує достатньої кількості в окремому осередку різноманітного обладнання: дерев'яних, металевих, пластмасових конструкторів, нетрадиційних і допоміжних матеріалів, модульних та великогабаритних систем, а також атрибутики, що

використовується з метою охорони життя справжніх будівельників, ремонтників — каска, жилет яскравого кольору, запобіжні знаки.

Цікавими й захопливими для малят є настільно-друковані ігри: "Друзі поспішають на допомогу", "Пригоди лікаря Айболита"; яскраві пазли "Маши­ни — помічники людини"; парні картинки "Предмети особистої гігієни"; ігри, що публікуються в журна­лі "Джміль" і допомагають малюкам закріплювати знання правил безпеки життєдіяльності.

Особливо корисні для ознайомлення з правила­ми безпечної поведінки в довкіллі дидактичні ігри: "Безпечне — небезпечне", "їстівне — неїстівне", "Три сигнали світлофора", "Що зайве?".

В осередку ігор-драматизацій та театралізо­ваної діяльності можуть міститися матеріали (різні види театрів, елементи декорацій, театральна бу­тафорія, атрибути, костюми та їхні елементи) за змістом художніх творів, у яких головні персонажі потрапляють у небезпечні ситуації. Наприклад, "Чер­вона Шапочка", "Троє поросят", "Семеро козенят та Вовк", "Гуси-лебеді", "Золотий ключик" тощо.

Осередок художнього слова варто збагати­ти дитячими творами відповідної тематики: В.Маяковський "Що — добре, а що — погано"; С.Маршак "Казка про дурненьке мишеня", "Ось так неуважний"; К.Чуковський "Плутанина", "Айболить"; М.Носов "Витівники" та ін.

У фізкультурно-оздоровчому осередку, як пра­вило, розміщено обладнання для розвитку основних рухів та фізичних якостей (м'ячі, дуги, лави, колоди, куби), рухливих та спортивних ігор (баскетбольне кільце, дартс, кільцекид, бадмінтон, кеглі). Опанову­ючи різноманітні фізичні вправи, діти водночас озна­йомлюються з технікою їх безпечного виконання.

У природознавчому осередку можуть бути по­стійні та сезонні об'єкти природи, предмети до­гляду за ними відповідно до віку дітей. Зрозуміло, що й рослини, і тварини в жодному разі не повин­ні завдавати шкоди здоров'ю вихованців. Рослини слід розміщувати на спеціально облаштованих сте­лажах, полицях; для тварин потрібні пристосовані до їхніх потреб помешкання. Спостерігаючи щодня за об'єктами природи, діти усвідомлюють взаємо­залежність усього живого, вправляються у безпеч­ному поводженні в природному довкіллі.

У цьому осередку також можуть міститися інфор­маційні та наочні матеріали про природні стихій­ні лиха (буревій, ураган, повінь, пожежу) та їхні руйнівні наслідки, отруйні рослини, небезпечних тварин. Збагатять його і міні-центри пошуково-дослідницької діяльності та екологічних досліджень з різними ємкостями, дитячим мікроскопом, допо­міжними матеріалами, не шкідливими для здоров'я. Через ігрові маніпуляції з цим обладнанням діти мо­жуть ознайомитися з властивостями води, повітря, ґрунту, їх впливом на рослини, тварин, людей.

Збагаченню уявлень про власний організм сприя­тиме осередок самопізнання, в якому бажано роз­містити дзеркало, зростомір, ваги, предмети особис­тої гігієни, друковані матеріали, що допомагатимуть формувати культурно-гігієнічні навички.

Щоб забезпечити психологічний комфорт для кож­ної дитини, у груповій кімнаті доцільно передбачити місце для осередку відпочинку та усамітнення. У ньому радимо створити умови, які давали б дітям можливість відпочити, заспокоїтися, позбутися не­гативних емоцій та агресії, поділитися з педагогом своїми переживаннями, разом розв'язати конфлікт­ну ситуацію. Цей осередок доцільно облаштувати м'якими меблями, дитячими іграшками, бажане відокремити його ширмою.

Вдалою знахідкою стане осередок з безпеки життєдіяльності. В ньому можуть бути штучні зразки засобів з надання першої медичної допомоги, ін­дивідуального захисту, пожежогасіння; інформаційні матеріали про правила поведінки у звичних та екстремальних ситуаціях; тематичні міні-стенди: "Миє­мо руки правильно", "Весела стоматологія", "Як пе­ремогти мікробів" тощо. Такі матеріали сприятимуть вихованню самостійності, дисциплінованості, відповідальності, небайдужості до власного здоров'я, д

             ОСВІТНЯ РОБОТА З ДІТЬМИ

Важливе значення у формуванні в дітей навичок безпечної поведінки та свідомого ставлення до свого здоров'я відіграє раціональний добір форм і ме­тодів педагогічної роботи, що відповідають віковим особливостям вихованців. Дошкільники сприймають навколишній світ і себе в ньому передусім на емо­ційному рівні, а вже потім засвоюють знання, вправляються у вміннях, збагачуючи власний досвід.

Освітню роботу з формування в дошкільнят навичок щодо безпеки життєдіяльності рекомендується здійснювати в три етапи.

  1. Підготовчий етап. Полягає в отриманні та частковому узагальненні вражень про небезпеку що може чатувати на дітей у довкіллі. Доречні такі форми й методи роботи, як екскурсія, цільова прогулянка, спостереження, читання художніх творів, розглядання ілюстрацій, перегляд відеофільмів, мультфільмів.
  2. Основний етап. Робота з формування певно системи уявлень та вироблення навичок безпечно поведінки. На цьому етапі доцільно застосовувати різні види ігор з елементами безпеки життєдіяль­ності, бесіди, складання описових та творчих розпо­відей дітьми, розучування комплексів загальнорозвивальних вправ, віршів, трудові доручення тощо.

III. Практичний етап. На цьому етапі діти мають застосовувати набуті знання та вміння на практиці. Доречним буде використання таких форм і методів роботи, як розв'язання проблемних ситуацій творчих завдань, створення образів за допомогою різних засобів, пошуково-дослідницька діяльність, проведення свят, розваг, змагань, конкурсів.

Як приклад пропонуємо зразок інтегрованого освітнього циклу для старших дошкільнят "Бережіть себе, малята!" (див. додаток), в якому перед бачені різні форми, методи і прийоми педагогічно роботи з формування основ безпечної поведінки.

З метою систематизації та узагальнення уявлень дітей у дитсадку також варто періодично проводити "День безпеки" або "Тиждень безпеки". Зміст цих заходів може включати всі названі вище форми і методи роботи з дітьми, залежно від матеріально-технічних умов закладу, природних та техногенних особливостей території, на якій він розташований досвіду вихователів та підготовленості дітей.

НАЛАГОДЖЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКАМИ

Важливий чинник ефективності роботи — тіс­на взаємодія між батьками та педагогами. Батьки мають уважно ставитися до здоров'я своїх дітей; підтримувати їхнє прагнення до самостійності, за­охочувати ініціативу; допомагати знаходити вихід з різних ситуацій; радіти їхнім найменшим успіхам. Для цього варто залучати батьків до різних заходів.

Форми роботи з батьками

*   Практичні семінари-тренінги "Школа спілкуван­ня з незнайомцями", "Здоров'я у спадок".

  *  Консультації:   "За   якими   критеріями   обирати іграшки", "Як створити безпечний простір вдома","Що робити, якщо дитина ображає інших".

 *   Батьківські клуби за інтересами: "Здорові ма­лята — радість для мами і тата", "Безпечне дов­кілля для наших дітей".

*   Спільні заходи: проекти "Зміцнюємо здоров'я дітей", "Посади дерево — врятуй планету"; ви­ставки "Безпека в повсякденні", "Неповторні миттєвості життя"; конкурси "Найвеселіший дорожній знак", "Найкорисніша та найсмачніша страва".

Підсумовуючи, підкреслимо: завдяки правильно організованій роботі діти здобувають необхідні їм знання та вміння з безпеки життєдіяльності, що стає першим кроком до усвідомлення цінності не лише власного життя, а й усього живого, що є на Землі.

Відео