НАКАЗ МОН ВІД 20.10.2018 №1047 «ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ВИЯВЛЕННЯ,РЕАГУВАННЯ НА ВИПАДОК ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА І ВЗАЄМОДІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ІЗ ІНШИМИ ОРГАНАМИ ТА СЛУЖБАМИ»

НАКАЗ ЛЕБЕДИНСЬКОГО ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ (ЯСЛА-САДОК) "КАЛИНКА" ЛЕБЕДИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ  "ПРО ПРОТИДІЮ БУЛІНГУ"

ПЛАН ЗАХОДІВ ЛЕБЕДИНСЬКОГО ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ (ЯСЛА-САДОК) "КАЛИНКА" ЛЕБЕДИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ  ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ І ЯК З НИМ БОРОТИСЯ?

Булінг – це агресивна поведінка дітей одне до одного, яка має на меті, принизити, залякати і часто супроводжується фізичним насиллям.
Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психоемоційного розвитку. Вони потребують підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові стосунки з оточуючими  не лише у навчальному закладі, але й протягом усього подальшого життя.



Більшість людей думають, що булінг починає проявлятися приблизно з кінця початкової школи і триває протягом усього періоду школи. Але, виявляється, булінг серед дітей дошкільного віку також зустрічається. Оскільки така поведінка асоціюється, як правило, з дорослими, вона часто не береться до уваги в ранньому віці, коли досить важко відрізнити цілком нормальні соціальні експерименти і булінг на ранніх стадіях формування.
За дослідженнями UNISEF, 40% дітей ні з ким, зокрема і з батьками, не діляться своїми проблемами. Сором’язливі та спокійні діти стають жертвами булінгу вдвічі частіше за однолітків, які відкриті до спілкування. Більшість дітей ображають за те, що вони одягнуті не так, як інші, говорять або поводяться не так, як основна група. Хлопчики, думаючи, що вихователь нічого не баче, можуть бити і штовхати інших дітей в групі. Також булінг може здійснюватися і через соціальний тиск, наприклад, коли група дівчаток неодноразово і демонстративно відмовляється грати з іншою дівчинкою, або ж це можуть бути словесні нападки, такі як безперервні насмішки і висміювання.
У цілому, певна ступінь ситуативних ударів рукою, щипання у  дітей дошкільного віку «вважається» нормальної і може бути проявом самоствердження. Однак якщо дітям подобається спостерігати, як іншій людині погано, вони можуть свідомо і систематично знаходити способи, щоб заподіяти шкоду своїм «жертвам», і навіть сміятися над ними, коли роблять свій злий вчинок.
Булінг може викликати у дітей великий стрес, страх і тривогу. Причому така поведінка впливає не тільки на «жертв». Результати дослідження показують, що ті, хто в дитинстві був хуліганом, в майбутньому частіше за інших вживають наркотики і алкоголь, зв’язуються зі злочинністю і мають проблеми у взаєминах з однолітками.



Ваша дитина піддається булінгу, якщо:
• їй раптом страшно йти в дитячий садок;
• скаржиться на головні болі або болі в животі без будь-якої причини;
• чіпляється за вас і проявляє плаксивість;
• приходить додому з незрозумілими травмами;
• усамітнюється або впадає в стан депресії;
• розповідає про одну якусь дитину, яка весь час її ображає;
• має труднощі з концентрацією уваги;
• уникає зорового контакту, коли ви запитуєте її про дитячий садок.
Що ж повинні робити батьки, якщо в дошкільному закладі їх дитини має місце булінг?

 Рекомендації, які допоможуть впоратися з булінгом:
1. Комунікація (спілкування) – це ключ. Якщо ви підозрюєте, що ваша дитина піддається знущанням в садку, дайте їй зрозуміти, що ви зможете допомогти, якщо вона докладно про все розповість. Якщо ваша дитина виглядає наляканою або збентеженою, використовуйте книги в якості легкого доступу до неї, щоб налагодити ваше спілкування природним чином. Деякі художні твори для дітей звертаються до даної тематики. Як тільки ваша дитина розкриє вам всі подробиці про булінг, зберігайте спокій, не лайте й не засуджуйте її, обов'язково завірте, що ви неодмінно допоможете припинити це насильство.
2. Поговоріть з вихователем. Навіть незважаючи на те, що в дошкільних установах дорослі завжди знаходяться поруч з дітьми, за такою великою кількістю малюків, які безперервно бігають навколо, просто неможливо встежити. І оскільки маленькі хулігани воліють ображати дітей, коли дорослі не дивляться, важливо поговорити з вихователем і ввести його в курс справи, щоб далі він був більш пильний і вже прицільно спостерігав за певними дітьми.
3. Проведіть переговори з батьками. Коли маленькі діти проявляють булінг, їх поведінку найчастіше запозичено з домашнього досвіду, тобто в своїй родині вони можуть бути свідками домашнього насильства, дивитися жорстокі телешоу, чути, як їх брати і сестри висміюють інших дітей або ж самі можуть бути жертвами насильства. Тому поговоріть з адміністрацією дошкільного закладу вашої дитини і призначте зустріч з батьками маленького хулігана, звернувши їхню увагу на його поведінку, але не дивуйтеся, якщо батьки не захочуть співпрацювати з вами, будуть безтурботні або ж займуть позицію заперечення.
4. Навчіть вашу дитину захищатися від хулігана. Дайте дитині певні психологічні інструменти, які вона зможе використовувати при контакті з хуліганом. Навчіть її гідно триматися, дивитися кривдникові прямо в очі, розповідати дорослим про те, що трапилося і уникати усамітнення (бути завжди поруч з іншими дітьми). Ви також можете розширити можливості дитини, запропонувавши їй пограти в рольові ігри. Так вона зможе попрактикуватися в тому, щоб правильно поводитися наступного разу в подібній ситуації. Упевнені в собі діти мають менше шансів стати мішенню для хуліганів, тому знайдіть способи, щоб забезпечити вашій дитині адекватну самооцінку. Ви можете допомогти їй зав’язати дружні стосунки за межами дошкільного закладу і залучити в ті види активності, які підвищать впевненість в собі.
5. Розгляньте перехід в іншу групу. Іноді булінг може бути настільки агресивним, що всі ваші зусилля так і не матимуть успіх. В такому випадку поговоріть з адміністрацією на предмет переходу вашої дитини в іншу групу. Якщо ж і це буде не можливо, тоді рекомендується забрати вашу дитину з цього дитячого садка.

Відео